10164_3-1000x1000

Оригінали. Як нонконформісти рухають світ

Адам Грант – один з 25 найвпливовіших мислителів у сфері менеджменту та управління людьми, входить в топ-40 викладачів бізнесу до 40 років. Насправді,  популярність, як автор Адам Грант здобув книгою “Брати чи віддавати”, але позитивний розвиток книжкової індустрії в Україні накладає свій відтінок – переклали його нову книгу, а не стару. 

Останні кілька років стараюсь читати доволі нетипову літературу. Книга Адама Гранта – саме така. 

Оригіналами автор називає людей, які не бояться брати на себе ініціативу й порушувати правила, щоб удосконалити ситуацію –  у компанії, у своїй країні, у світі. Це винахідники, політичні лідери, громадянські активісти, митці, успішні підприємці, інноватори.

 Оригінальність – вроджена риса чи вибір? Як підвищити свою оригінальність? Як заохочувати висловлення нестандартних ідей?  Автор описує чіткий шлях до розвитку оригінальності та нестандартного мислення.  

Оригінали обирають важчий шлях, прагнучи зробити світ таким, яким він міг би бути. Намагаючись поліпшити життя і поширити свободу, вони можуть тимчасово відмовитись від деяких задоволень, відклавши своє щастя на задній план. Проте у тривалій перспективі вони мають шанс створити кращий світ. А це – запозичуючи влучний вислів психолога Браяна Літтла – приносить інший вид задоволення. Стати оригіналом – не найлегший шлях у пошуках щастя, але він дарує нам щастя пошуку

Спираючись на несподівані дослідження, звертаючись до прикладів, що охоплюють історії зі світу політики, спорту та шоу-бізнесу, Грант з’ясовує, як розпізнати хорошу ідею, чітко та стисло донести її до оточуючих, створити коаліцію союзників, вибрати правильний час, щоб діяти, побороти страхи і сумніви; як батьки та вчителі можуть розвивати оригінальність у дітей; і як лідери можуть створювати середовище, де заохочується інше мислення. 

Є  стереотип, що“талановита людина талановита в усьому” (десь паралельно з цим йде совкове “майстер на всі руки”), але раптом талановитий Стів Джобс промахується із інвестицією та вкладає у розвиток Сегвея, що провалюється на ринку.

Щоб бути оригіналом, не обов’язково бути першим, а найуспішніші оригінали не завжди приходять за розкладом. Вони стильно запізнюються на вечірку»

Важливо не придумати ідею, а вибрати. І вибрати не нове, а потрібне. Ілюзією є досконалість першої назви чи першого винаходу. З 1093 патентів Едісона ми пам’ятаємо електричну лампочку. Іноді ще фонограф. Моцарт написав понад 600 творів. Пікассо створив понад 1800 картин, 1200 скульптур, 12000 малюнків, а ще гравюри та гобелени. Імовірність знайти важливу успішну ідею зростає, коли втілених ідей багато. 

Дуже цікаво автор пише про важливість мистецької складової: якщо ви не просто науковець-хімік, а ще й письменник, ваші шанси на Нобелівську премію зростають у 12 разів.

Творчість -це коли дозволяєш собі, припускатися помилок. А мистецтво – коли знаєш котрих помилок дотримуватися 

 В той час, коли світовий тренд боротьки з прокрастинацією набирає все більше обертів , Грант бачить прокрастинацію як ресурс для покращення креативності.  У давньому Єгипті існувало два різні слова для прокрастинації: одне означало лінощі, а друге – очікування слушного часу.

Прокрастинуйте стратегічно. Якщо ви генеруєте нові ідеї, свідомо зупиняйтеся в процесі – дайте ідеям дозріти.

Коли ви відкладаєте роботу, то виграєте час, щоб радше поринути в дивергентне мислення, тобто розглянути ширший спектр оригінальних ідей і врешті обирати новаторський напрям

Да Вінчі, до прикладу, взагалі не поспішав із Моною Лізою, малював, коли знаходив хвилинку-другу на протязі багатьох років.

Адам Грант написав книгу про Грант про тих людей які будуть опиратись класичним рішенням та методам. Якщо ви наймаєте людей, які з вами завжди погоджуються – рано чи пізно вас витіснять з ринку компанії які не бояться новітніх рішень. 

У компаніях із сильною корпоративною культурою люди поділяють однакові цінності й надто вірять у них. Люди почувають тиск і тримаються спільних поглядів замість вітати розмаїття думок. Тому, на думку Ґранта, компаніям варто:

  • Наймати людей не за відповідність корпоративній культурі, а за внесок у культуру.
  • Заохочувати критичність.
  • Запитувати про проблеми, а не про рішення. Психолог Девід Гофменн виявив, що культура, яка надто концентрується на рішеннях, стає культурою захисту, що стримує пошук нових ідей. Тобто, якщо від вас очікують завжди мати відповідь напоготові, то ви приходите на нараду з готовим рішенням, позбавляючи себе шансу дізнатися цілу низку інших точок зору.

Голосування дає перевагу більшості, тоді як меншість може дати кращу думку 

Бізнес повинен бути інноваційним, а всюди де інновації – там оригінали, нестандартне мислення і ризик. Слово entrepreneur (підприємець), що його впровадив економіст Річард Кантільйон, буквально означає «носій ризику». Історія стрімкого злету Warby Parker цілком виразно це ілюструє. Засновники компанії, як і всі видатні творці, новатори й агенти змін, змінили світ тому, що були готові кинутись у невідомість. Зрештою, неможливо поцілити у ворота, якщо не вдарити по м’ячу.

Цікава і нетипова книга, моя оцінка – 8 з 10.