Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива
2009 року кількість Ізраїльських компаній, що котуються на біржі NASDAQ, була на 6 більше ніж усіх компаній з Європи
Країна на яку варто рівнятись. Культура ризику або як не зважати на обставини і рухатись вперед. Країна, з якої Україні варто брати приклад.
Конкуренція на книжковому ринку все цікавіша, а часу все менше, але оминути фактичну історію Ізраїлю я не міг.
Ізраїльтяни засвоїли, що напористіть – це норма, а стриманість – це ризик залишитись десь позаду
З самого заснування своєї держави ізраїльтяни дуже гостро усвідомлювали, що майбутнє – як найближче, так і віддалене – завжди під питанням. В українців на разі національна ідея – моя хата скраю. Коли у ізраїльського підприємця є ділова ідея, він починає працювати над її втіленням на цьому тижні. Це дійсно добре для бізнесу. Якщо занадто довго думати, це може привести тільки до розуміння того, що щось може піти не так, а аж ніяк не до розуміння чогось, що просуне вашу ідею вперед
Найобережніша лінія поведінки – сміливо йти вперед (с) Шимон Перес
І знову ж паралель з Україною – Україні нема чого втрачати при проведенні реформ, дно вже давно пробито, але щось зупиняє наших горе-політиків.
Сутність буття ізраїльтянином полягає у незадоволеності
Деякі цікаві факти з книги:
1. Є таке поняття, як “хуцпа”. В інтернеті є багато визначень цього слова. У книзі наводиться наступне. У перекладі з івриту хуцпа означає зухвалість, нахабство, виняткову силу волі, самовпевненість плюс зарозумілість. Хуцпа проявляється в тому, що начальник повинен щодня доводити своїм підлеглим, чому він начальник. Ставлення всього під сумнів – генерує нові рішення.
2. Ставлення до невдач. В Ізраїлі до невдач ставлення нормальне. Всі розуміють, що це частина успіху.
3. Про армію. В Ізраїлі всі служать в армії. Тільки армія не така бездарна як в Україні. І в армії там не просто займаються фізичним розвитком, а й дають різні завдання, які вимагають залучення всіх сторін людини. І цей досвід дії в багатозадачному середовищі дуже цінується, до того ж всі ці люди мають досвід дії в екстремальних ситуціях і розуміють, що найголовніше – це нормальна здорова команда. В армії Ізраїлю набагато менше генералів і керівного складу, ніж в армії будь-якої іншої країни. І людей нагороджують за перемогу, а не за покору наказам. Є такі поняття “рош Гадоль” і “рош Катон” – перекладається, як (відповідно) “з великою головою” і “з маленькою головою”. Діяти “з великою головою” мається на увазі що діяти треба, розуміючи, що начальник може помилятися і завжди думати, щоб зробив ти. А що таке “діяти з маленькою головою”, думаю, пояснювати не треба.
Процес набору в армію теж дуже цікавий. За людьми стежать з 1-го класу, і постійно оцінюють їх потенціал. В армії є різні підрозділи. І є підрозділ “Тальпіот”. Це елітний підрозділ. Люди з цього підрозділу після закінчення служби в армії (звичайно, багато хто залишається) заснували багато сильних компаній. І є конкретна мета у цього підрозділу: трансформація кадетів в “орієнтованих на місію” лідерів. Є підрозділ 8200 – такий собі IT-шний військовий департамент. Люди з цього підрозділу дуже часто засновують технологічні стартапи.
Цікаво, що підрозділ служби в армії цікавить роботодавців значно більше, ніж освіта.
4. Про венчурні фонди. У книзі описано, як держава створювала умови для створення цієї галузі. Державна програма називається Йозма (в перекладі з івриту ініціатива). Так ось, до Йозми нічого не було. Для того щоб взяти участь в цій компанії венчурний фонд повинен був відповідати декільком чітким критеріям. Але і держава вкладала гроші в стартапи. Потім, коли американські інвестори повірили в Ізраїль, уряд це програму згорнув, але процес був запущений і кількість стартапів в Ізраїлі зараз всім відома.
5. Цікаво, як університети заробляють гроші. У інституту імені Вайцман з 1959 року діє програма досліджень. Програма називається Йода, що в перекладі з івриту “знання”. У Єврейського університету теж діє програма продажу досліджень – називається Яссім, що в перекладі з івриту “впровадження”. За рік їзраїльські університети зароблять більше 1 млрд долларів Сша на продажах досліджень. А які актуальні питання розглядають в українських універах?
6. Багато вчених і підприємців залишають Ізраїль, але якщо в усьому іншому світі прийнято говорити про« відплив мізків », то в Ізраїлі це явище називається« циркуляція мізків ». Десятки тисяч ізраїльтян їдуть на навчання або роботу в інші країни, але, навіть займаючи високі посади у великих компаніях, вони не втрачають зв’язку з батьківщиною. Багато з них повертаються до Ізраїлю, приносячи в країну не тільки ідеї і досвід, а й фінансові вливання.
Звичайно, що і в цієї країни є проблеми – араби та ортодоксальні євреї, які висять ярмом на економіці, постійна військова загроза від арабських країн, але все ж віриться у світле майбутнє цієї маленької країни.
Надзвичайно цікава книга, написана все ж цікавіше, ніж мемуари Лі Куан Ю – моя оцінка – 10 з 10.