Жертвуючи пішака

Попри те, що шахи являються надзвичайно популярною грою фільмів присвяченій шахам не так і багато.

Випадково побачивши трейлер я зрозумів, що прогавити фільм просто не можна.

«Жертвуючи пішаком» – це байопік про поєдинок з Борисом Спаським за звання чемпіона світу з шахів у 1972 році, що розгортається в самий розпал Холодної війни.
Геній чи божевільний? Або і той і інший? Споконвічна тема, до якої звертається володар Оскара Едвард Цвік, розповідаючи історію Боббі Фішера – одного з найсильніших шахістів ХХ століття. Шахи – гра масова, але все ж більшість глядачів далекі від нюансів, це не той спорт, який можна показати зрозуміло і доступно. Тому зосередитися припадати не на секретах майстерності американського гросмейстера, а на те, яким він був. На щастя Фішер – персона, про яку є що розповісти.
Реалізм на екрані, яскрава особистість головного героя, захоплююче і хвилююче оповідання перетворюють фільм у напружений інтелектуальний трилер, в якому головний герой ретельно намагається прорахувати ситуацію на кілька кроків вперед. Виграш в поєдинку за звання чемпіона – не просто мета для Фішера, а поставлена ​​державою завдання.
Режисер картини вміло розставляє акценти на, здавалося б, незначних для глядача деталях, які настільки дратували Фішера – звук клацання камер репортерів, шепіт глядачів, цокання годинника. У досягненні потрібного ефекту важливу роль відіграє музика Джеймса Ньютона Ховарда, яка змушує заграти витриману в пастельних тонах кінострічку яскравими фарбами.
Фішер який балансує на межі геніальності та божевілля зі своїми приступами психозу та параної зовсім не вмів знаходити спільну мову з людьми, грубо порушуючи регламент змагань, вимагаючи привілеїв і демонстративно виявляючи своє невдоволення.
Політика рветься в стрічці на перший план, навіть часом перекриваючи тему шахів. КДБ, президент Ніксон, прослуховування, комунізм. Шахова дошка тут як метафора поля бою. А гравці – ніби голови наддержав, як маріонетками керують фігурками-людьми. «Жертвуючи пішаком» – не тільки трагедія генія, дар якого стає для нього прокляттям, але і драма про те, що життя простої людини ніщо на глобальній політичній арені. Він всього лише пішак у руках володарів світу.
Чи варто дивитися фільм, не знаючи шахів? Думаю, що варто. Гра акторів – на вищому рівні, як і робота всієї знімальної групи. Захопливий трилер буде тримати вас у напрузі до самого кінця.
Моя оцінка – 9 з 10.