З роси, з води і з калабані

З народженням дітей Ірена Карпа вже не так часто тішить читатів своїми книгами. От і після “Піца Гімалаї” прийшлось добряче почекати. Ну що можна сказати? Карпа стала іншою. Якщо ви шукаєте епатажу та провокацій, то у цій книзі їх точно не знайдете. Читав книгу дуже довго перериваючи читання іншими книгами. Не скажу, що книга погана. Просто вона інша.          Книга читається легко, поділена на три частини. В першій читач має змогу поринути у епоху поступового падіння радянського союзу.  Під час прочитання розділу згадується дуже багато власних історій, які сам би аж ніяк не пригадав. Карпа завжди вміла комічно представити різні ситуації, при тому не забуваючи про серйозні речі між рядків.  Друга частині тверезіше описує речі які відбуваються з простими українськими людьми, а третя взагалі як серйозна біографічна сторінка.

Загалом книга сподобалась, хоча й очікував дещо іншого.

Моя оцінка – 7 з 10.

101_3163